«Мир Мой даю вам, но не так, как даёт этот мир» (Иисус Христос, Библия)
Люди, имеющие нарко- и алкозависимости, стали зловещим признаком нашего времени. От зависимостей в человеческом мире никто не застрахован. Страдают люди разных возрастов и социального положения: дети и взрослые, мужчины и женщины, бедные и богатые, знатные и безродные. Распадаются семьи. Калечатся судьбы. Обрываются жизни. Безысходность или...?
Страдают и мучаются не только зависимые люди, но и их семьи, дети, родственники. Одни родные выкладывают всё, что имеют, чтобы вылечить своих близких, погибающих в зависимостях. Но часто проблеск надежды оборачивается крахом. Другие родные, переступая через боль своей души, выбирают отвернуться, бросить, уйти... Они просто не в состоянии нести эту страшную ношу.
Во всём мире, во многих странах есть центры и службы по борьбе с алко- и наркозависимостями,разработаны различные медицинские методики, производится множество лекарственных препаратов, действуют психологические реабилитационные группы и сообщества — это всё для того, чтобы алкоголики и наркоманы могли возвратиться к «нормальной» жизни. Но ни одна методика, ни один медицинский препарат, ни самый профессиональный психолог не могут устранить те внутренние глубокие проблемы, которые приводят людей в омут зависимостей. Все человеческие попытки своими силами излечиться от зависимостей похожи на косметический ремонт в комнате, стены которой изъедены плесенью... Нужен настоящий Мастер, который способен сделать «капитальный ремонт».
И такой Мастер есть! Это Иисус Христос! Но к Нему мы не можем прийти на своих условиях. Необходимо смирение, послушание, покаяние и самое искреннее желание освободиться от рабских оков греха и действительно начать новую жизнь. Он не просто капитально ремонтирует нас, Он творит новое! Если мы Ему позволяем это делать...
Услышанный разговор в церкви, при которой действует реабилитационный центр.
Человек, имеющий алко-зависимость, обращается к пастырю:
—Вот, пришёл посмотреть, как вы тут лечите от водки. Может и мне поможет...
—Хорошо! Только мы не лечим. Освобождает Бог!!!
—Да какая разница... Лишь бы помогло!
—Друг, а ты конченый алкоголик?
Этот вопрос повергает человека в огромное возмущение:
—Не! Ты чё?! Я не конченый! Я ещё сам могу завязать! Когда захочу...
—Ну тогда с ребцентром подождать надо. Когда сможешь признать пред Богом, что ты конченый алкоголик, что ты очень нуждаешься в Его помощи, тогда и приходи...
К сожалению, довольно часто человек, имеющий зависимости, настолько самоуверен и горд, что ему не хватает смирения сделать шаг навстречу Богу, чтобы получить настоящее освобождение.
«Мир Мой даю вам, но не так, как даёт этот мир. Да не смущается сердце ваше и да не устрашается». Это слова Иисуса, записанные в Евангелии от Иоанна (гл.14:27).
«Мир» в человеческом понимании — это отсутствие войны. Но истинный Божий мир несёт в себе не только безопасность. Это слово подразумевает целостность, завершённость, полноту и внутренний покой. «Этот мир», т.е. система человеческого мирового порядка, никак не может дать нам полноты мира и целостности, потому что он сам этого не имеет. Человек без Бога всегда будет ощущать в себе бездонную пустоту, которую невозможно чем-либо заполнить. И лишь Сам Бог, заполняя эту бездну Собой, дарует нам любовь, надежду, свободу, радость, смысл жизни и уверенность в завтрашнем дне.
Дорогой Друг, ты драгоценен для Бога!!! Иисус ждёт тебя... Выбери жизнь! Выбери свободу!
В реабилитационном центре «Свобода-Хофеш» http://hofesh.in.ua/ тебя ждут, чтобы помочь тебе обрести освобождение и новую жизнь!
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
