Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я вас , милый друг , не забыл . - Николай Зимин Вы помните ? Ночь на вокзале
Была так скучна и длинна .
Вы в светлом сидели зале ,
Напротив большого окна .
В тьме ночи носились звуки .
Я помню их не один ...
Прощайте же . Жму ваши руки .
С приветом к вам Н. Зимин.
Усталость - Олег Хуснутдинов Всплеск мысли, исходящий от возникшего чувства, или томления духа всегда непонятен, как неопознанное, находящееся всегда рядом. А вы - любили? А вы горели?
