Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Да не будет этого с тобою - Роман Щетенко Поленился идти на Евангелизацию. Открыл Библию, Евангелие от Марка 8 глава, с середины.. и меня очень обличило слово, которое сказал Господь Петру - отойди от Меня сатана.. потому что ты думаешь не о том, что Божье, а о том, что человеческое. Кто положит душу свою ради Меня и Евангелия, тот сбережет ее..
К каждому приходит дьявол, и шепчет - да не будет этого с тобою.. какое Евангелие, какая благая весть? Посиди дома, в тепле и уюте. В этом нет никакой благодати и пользы, ты итак много работаешь и своих забот хватает! Тебе это не нравится, это не по душе, ты не умеешь говорить с людьми, и вообще, ты же не сектант какой-нибудь!
